Формування поняття про форму і колір у молодших дошкільників

              Моїм проблемним питанням у цьому навчальному році було "Формування поняття про форму і колір у молодших дошкільників". Чому я взяла саме це питання? А тому, що я дуже люблю математику, тому, що це є одним із перших математичних понять, але саме головне - я дуже люблю працювати з дошкільнятками, від самого молодшого до старшого дошкільного віку. Можливо хтось запитає, а що ж з ними можна робити, з ними тільки гратися іграшками і все? НІ! Так ми граємось, але під час гри ми навчаємось, розвиваємось, виховуємось, стаємо самостійними, вчимося перемагати і з гідністю отримувати поразку. Хоса ці дітки є переможцями в усьому, бо вони ХОЧУТЬ чогось навчитись.

    Психолого-педагогічні дослідження показують, що молодші дошкільнята слабо орієнтуються в різноманітті форм і кольору предметів, погано впізнають предмети за виділеними ознаками.

       Протягом дошкільного віку у дітей формуються уявлення про форму предметів і геометричних фігур, а також їх колір, але вони обмежені, діти на практиці розкривають ті зв'язки і відносини, які існують між ними. Однак те, що ці уявлення є у дитини, дозволяє припустити, що в процесі цілеспрямованого навчання за допомогою моделей можуть бути сформовані більш глибокі і систематизовані знання про геометричні фігури.

               Перечитавши безліч різноманітних рекомендацій щодо вивчення форми і коліру, хочу виділити, що найбільш послідовну дидактичну систему організації сенсорного відчуття у дітей розроблено М.Монтессорі. У процесі виховання важливо організувати педагогічне «підготовче середовище», щоб дитина могла виявити можливості власного розвитку через самостійну діяльність. Одним із головних чинників цього середовища виступає дидиктичний матеріал для розвитку фізичних і психічних функцій дитини. Матеріал, розроблений М.Монтессорі, побудований так, щоб розвивати окремі сфери відчуттів, вчити слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу та інше. Цей різноманітний, точно зроблений матеріал фіксує дитячу увагу на певній ізольованій властивості предмета, наприклад, для об’єму - це циліндри, куби і призми; для довжини - палиці, поділені на дециметри і т.д. Для підготовки до вивчення математики М.Монтессорі використовує матеріали для розвитку стереогностичного відчуття, яке сприяє розвитку швидкості суджень та логіки математичного мислення. Дітям пропонується набір геометричних тіл: куля, куб, конус, трикутна і чотирикутна призми та піраміди, циліндр, еліпсоїд. Діти розрізняють геометричні тіла, вчать їх назви, сортують, знаходять предмети такої форми у своєму оточенні.

               На сучасному етапі даною проблемою займаються такі науковці: Б.Г. Ананьєв, Л.В. Артемова, В.В. Давидов, А.В. Запорожець, В.П. Зінченко, А.В. Леонтьєв, А.М. Лєушина, Л.А. Венгер, Є.І. Тихеєва, Н.П. Сакуліна, А.Л. Смоленцева, С.Г. Якобсон та ін. Науковцями створено і впроваджується нове покоління підручників (В.В. Давидовим, Н.Б. Істоміною, Л.Г. Петерсоном, Л.В. Тарасовим та ін.)

          Проблему знайомства дітей з геометричними фігурами та формою предметів такі педагоги як А.А. Столяр та А.М. Лєушина розглядали в плані сенсорного сприйняття. А.М. Пишкало та А.А. Столяр виділяють декілька рівнів «геометричних знань»:

·        Перший рівень характеризується тим, що фігура сприймається дітьми як ціле, дитина ще не вміє в ній виділяти окремі елементи, не помічає схожості та розбіжності між фігурами;

·        На другому рівні дитина вже виділяє елементи в фігурі встановлює відношення як між ними, так між окремими фігурами, але ще не усвідомлює загального між ними;

·        На третьому рівні дошкільник в змозі встановлювати зв'язки між властивостями і структурою фігур, зв'язки між самими властивостями.

           У списку найбільш відомих авторів методик раннього розвитку дітей - важливе місце займають Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей. У своїй роботі «Сходинки до творчості або розвиваючі ігри» пропонують розвиваючі ігри, такі як «Склади візерунок», «Рамки та вкладиші», «Склади квадрат», за допомогою яких знайомлять дітей з геометричними фігурами, кольорами, дають змогу зрозуміти співвідношення цілого і частини, формувати логічне мислення, розвивати інтелект дитини. Характерними рисами таких ігор є:

·        Кожна гра - набір задач, котрі дитина вирішує за допомогою кубиків, цеглинок, квадратиків з картону, пластику, деталей конструктора і т.ін.

·        Завдання до задач подаються дитині в різній формі (моделі, малюнка плоского в ізометрії, кресленні, письмовій чи усній інструкції - демонструючи різні способи передачі інформації.

·        В основі всіх ігор закладено принцип від простого до складного.

·        Ігри мають широкий діапазон складності, що дозволяє дитині весь час «іти вперед». Будуючи модель, дитина вчиться сама брати всю необхідну їй інформацію з реальної дійсності.

·        Ігри мають наочний розв’язок у вигляді простих речей, котрі можна побачити і потрогати. Таким чином, дитина може сама перевіряти себе і контролювати правильність виконання завдань.

·        Ігри - відкриті для вдосконалення. А можливість створювати нові варіанти завдань - це вже елемент творчості вищого рівня.

·        Завдання ігор дозволяють дитині досягати своєї межі, де іде найактивніший розвиток.

Певні труднощі постають перед дітьми при виконанні завдань на співвіднесення із сенсорними еталонами предметів, які відрізняються за кількома ознаками. Використання сенсорних еталонів перебуває у прямій залежності від рівня оволодіння дошкільниками знань про геометричні фігури та зв'язки між окремими їх частинами. Тому дітей слід вести від практичного обстеження предметів та геометричних фігур до визначення форми предмета за допомогою еталонів, до пізнання характерних ознак, а далі - до зображення окремих предметів і фігур.

        Н.А. Сакуліна запропонувала методичну модель навчання дітей обстеженню предметів, оприділяючи їх форму як основну властивість. В такій моделі виділяють пять компонентів:

·         цілісне сприйняття предмета;

·         аналіз предмета - виділення характерних особливостей, визначення форми окремих частин предмета (кругла, квадратна, трикутна), уподібення даної частини геометричній фігурі, найбільш близькій за формою;

·        сенсорні відчуття форми - обстеження предмета;

·        знову цілісне сприйняття предмета;

·         побудова моделі із заданих форм чи частин.

       На основі цієї схеми навчання дітей була розроблена конкретна методика - послідовність у формуванні знань про геометричні фігури (З.Е. Лебедева, Л.А. Венгер, Л.І. Сисуєва, В.В. Колечко, Р.Л. Непомняща):

·        Демонстрація геометричної фігури і її назва.

·        Обстеження геометричної фігури шляхом конкретних практичних дій.

·        Показ ще декількох таких же фігур, але різних за кольором і величиною. Порівняння геометричних фігур. При цьому звертається увага дітей на незалежність форми від величини і кольору фігури.

·        Порівняння геометричних фігур з предметами, близькими за формою; знаходження серед оточуючих предметів таких, які близькі за своєю формою з тією фігурою.

·        Порівняння предметів за формою між собою з використанням геометричної фігури як еталону.

·        Порівняння знайомих геометричних фігур, виділення загальних якостей і розбіжностей (овал і круг, квадрат і прямокутник і т.д.).

·        Закріплення властивостей геометричних фігур за допомогою вимірювання, ліплення, малювання, викладання, побудови і ін.

        Діти повинні навчитися основим діям з обстеження форми предметів. Обстеження геометричної фігури здійснюється шляхом конкретних практичних дій (обводити по контуру). Важливим елементом обстеження є порівняння фігур, різних за формою та величиною. Після того як діти навчились порівнювати геометричні фігури з предметами, близькими за формою, необхідно надати їм можливість закріплювати властивості геометричних фігур в малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні.

        Дітей слід навчити правильно показувати елементи геометричних фігур (кути, сторони, основу і т.д.). При переліку кутів дитина повинна показувати тільки вершину кута. Вихователь не пояснює, що таке вершина, а показує точку, де поєднуються дві сторони. Показуючи сторони, дитина повинна проводити пальцями вздовж всього відрізку – від однієї вершини кута до іншої. Сам кут як частина площини показується одночасно двома пальцями – великим та вказівним. В обємних фігурах діти виокремлюють і називають бокові сторони і основу.

         В кожній віковій групі методика ознайомлення з геометричними фігурами має свої особливості.

         В другій молодшій групі діти вчаться розрізняти кулю та куб; коло та квадрат, користуючись прийомом порівняння: куля та куб, куб та брусок – цегла;  коло та квадрат; куля та коло; куб та квадрат. При цьому предмет потрібно тримати в лівій руці, а вказівним пальцем правої руки обвести його по контуру. Для демонстрації геометричних фігур необхідно використовувати різні за величиною і кольором фігури.

     Діти розглядають та порівнюють кулю та куб, знаходять подібне та відмінне в цих предметах (фігурах). Ставлячи запитання до дітей, вихователь звертає їх увагу на властивості фігур: «Що це?», «Якого кольору кулі?», «Яка з них менша?». За завданням вихователя одна дитина бере в руки маленьку кулю, а інша – велику. Діти передають кульки по колу: маленька кулька наздоганяє велику, потім напрям руху змінюється. Таким чином, в процесі таких рухливих ігор діти уточнюють якості та особливості кулі – що вона кругла, в неї немає кутів, її можна котити. Діти порівнюють кулі різноманітних розмірів та кольорів. Тим самим, вихователь доводить дошкільникам, що форма не залежить від кольору та розміру предмета. Аналогічно уточнюються та узагальнюються знання дітей про куб. Діти беруть куб в руки, намагаються його покотити, а він не котиться. В куба є кути та сторони (грані), він стійко стоїть на столі, підлозі. Із кубів можна будувати будинки, стовпчики, ставлячи один на інший.

       Важливим моментом при ознайомленні дітей з формою є зорові та дотикові сприйняття форми, різноманітні практичні дії, які розвивають сенсорні здібності.

При організації роботи з ознайомлення дітей з формою предмета чільне місце посідає показ (демонстрація) самої фігури, а також способів її обстеження. Вихователь вчить дітей при обстеженні предмета тримати його в лівій руці, вказівним пальцем правої руки обводячи його по контуру.

         Для розвитку у дітей навичок обстеження форми предмета і накопичення відповідних уявлень організовують різні дидактичні ігри та вправи. Так, з ціллю засвоєння та уточнення основних якостей окремих геометричних фігур педагог організовує ігри: «Назви геометричну фігуру», «Чарівний мішечок», «Доміно фігур» та ін.

         У грі «Чарівний мішечок» вихователь вчить дошкільників вибирати фігури на дотик, знаходити їх за зразком. На столі розміщують знайомі дітям геометричні фігури, а в мішечок складаються такі ж. Спочатку звертається увага на геометричні фігури, які розміщені на столі і діти називають їх. Потім за вказівкою дорослого дитина знаходить у мішечку таку ж, яка стоїть на столі та показує її. Якщо дитина не може виконати завдання, то педагог використовує прийом нагадування: щоб дитина обстежила фігуру.

        В іграх «Знайди предмет такої ж форми», «Що лежить у мішечку?», «Геометричне лото» діти вправляються у знаходженні предметів за геометричними зразками. Такі завдання являються важкими, але в цілому доступними для дітей, вони розвивають в них здатність аналізувати оточуючий світ.

         За допомогою інтернет ресурсів, а також публікацій в журналах "Дошкільне виховання", "Методична скарбничка вихователя", "Палітра педагога" та інших публікацій в методичній літературі, я підібрала ігри та вправи для реалізації свого проблемного питання. Ці ігри та вправи допомогли мені досягти відмінного результату. Хочу запропонувати до уваги педагогів і батьків деякі ігри та вправи.

                                                      «Назви геометричну фігуру»

Мета. Сприяти розвитку вміння бачити властивості фігури; виховувати організованість; вчити дітей розрізняти  геометричні фігури між собою.

Обладнання. Малюнки із геометричними фігурами (контурне зображення).

Хід гри

      Розглянути намальовані геометричні фігури (контурне зображення), рухом руки обвести контур фігури, правильно назвати її: «Це квадрат, круг, трикутник». Тривалість гри 10-15 хв.

«Що змінилось? »

Мета. Сприяти розвитку уваги, мислення, пам’яті; виховувати зосередженість, організованість; вчити дітей розрізняти  геометричні фігури, закріпити їх назви.

Обладнання. Геометричні фігури.

Хід гри

      На фланелеграфі викладено кілька геометричних фігур. Діти запам’ятовують їх розміщення. За командою ведучого діти заплющують очі, а ведучий забирає одну з фігур або замінює розміщення. Розплющивши очі, діти повинні сказати, якої фігури не стало або що змінилось в розміщенні.

«Підбери колеса до машини.»

Мета.  Сприяти розвитку вміння бачити форму предмета, мислення; виховувати уважність; вчити дітей відрізняти круг від інших геометричних фігур

Обладнання. Набір  різних геометричних фігур.

Хід гри

Діти підбирають круги із набору різних геометричних фігур.

«Знайди таку ж фігуру»

Мета. Сприяти розвитку вміння бачити форму предмета, мислення; виховувати уважність; вчити дітей розрізняти  геометричні фігури між собою.

Обладнання. Набори  різних геометричних фігур.

Хід гри

Діти знаходять фігуру такої ж форми, як у руках вихователя.

«Знайди предмет такої самої форми»

Мета. Сприяти розвитку вміння бачити характерні властивості геометричних фігур; виховувати зосередженість; вчити дітей розрізняти  геометричні фігури за формою, добирати пару.

Обладнання. Геометричні фігури, предмети геометричної форми.

Хід гри

      На фланелеграфі викладено знайомі дітям геометричні фігури, предмети різної форми лежать на столі. Педагог показує геометричну фігуру, пропонує одній дитині назвати її форму, а тоді знайти на столі предмет такої ж форми і покласти його до відповідної геометричної фігури. Якщо дитина помилилась, то педагог пропонує їй обвести фігуру у предмет. Цей прийом допомагає дитині правильно виконати завдання. Тривалість гри 15 хв.

«Чарівний мішечок»

Мета. Сприяти розвитку тактильних відчуттів, логічного мислення; виховувати пізнавальний інтерес; вправляти в розпізнанні геометричних фігур на дотик.

Обладнання. Іграшки і предмети різної форми, геометричні фігури, чарівний мішечок.

Хід гри

 У «чарівній торбинці» знаходяться предмети та іграшки різної форми. Діти по черзі дістають іграшки із торбинки, визначають їх форму і кладуть біля відповідної геометричної фігури.

«Яка фігура зайва»

Мета. Сприяти розвитку логічного мислення; виховувати пізнавальний інтерес; закріпити знання дітей про геометричні фігури.

Обладнання. Картки із зображенням геометричних фігур.

Хід гри

Вихователь показує картонний аркуш (картку), на якому зображені геометричні фігури однакового кольору: один трикутник великий, два маленькі, один маленький круг. діти визначають, що зайвий круг, бо в ньому нема кутів, також може бути зайвим великий трикутник, тому, що інші фігури маленькі.

 «Додай фігуру»

Мета. Сприяти розвитку  логічного мислення; виховувати зосередженість; закріпити знання про геометричні фігури.

Обладнання. Набір карток із парами геометричних фігур, деякі з них пропущені по одній на кожну дитину, пари геометричних фігур.

Хід гри

Вихователь роздає набори карток із парами геометричних фігур, деякі з них пропущені, по одній на кожну дитину. Пояснює, що чаклунка повитирала на картках якісь геометричні фігури і впевнена, що ніхто не дізнається, які фігури тут були. Діти добирають відповідні фігури.

«Форма»

Мета. Сприяти розвитку уміння помічати їх істотні відмінності та
встановлювати відповідність – невідповідність; виховувати інтерес
до завдань логіко-математичного характеру; вчити дітей розрізняти за формою геометричні фігури, групувати їх за ознаками, добирати пару за аналогією;

Обладнання. Пазли.

Хід гри

      Вихователь пропонує дітям уважно розглянути всі картинки, взяти один з пазлів, назвати  форму геометричної фігури, підібрати до цього пазлу зображення такої ж форми, з'єднати ці пазли та підібрати до них наступний. Виграє той, хто швидко і правильно збере потрібні блоки.

«Відшукай»

 Мета. Сприяти розвитку логічного мислення, пам'яті, уваги; виховувати організованість; вправляти дітей в розпізнаванні ознак геометричних фігур (форми, величини, кольору).

Обладнання. Комплект фігур на кожних двох виконавців.

Хід гри

      Кожні двоє дітей мають повний набір фігур. Вихователь називає ознаки фігури, яку треба знайти. Той, хто зробить це перший, забирає її собі. Виграє та дитина, яка збере найбільше фігур.

Ускладнення: запропонувати дитині назвати ознаки фігур.

 «Опиши»

Мета. Сприяти розвитку логічного мислення; виховувати інтерес
до завдань логіко-математичного характеру; вправляти дітей в описі фігур за формою, величиною, кольором.

Обладнання. Комплекти фігур, чарівна торбинка.

Хід гри

Всі фігури лежать у торбинці. Діти по черзі, навмання виймають їх із торбинки та описують.

«Доміно»

Мета. Сприяти розвитку логічного мислення, пам'яті; виховувати організованість; вчити дітей розпізнавати ознаки фігур (форму, колір).  

Обладнання. Геометричне доміно

Хід гри

Грають по двоє. Кожний гравець одержує набір фігур. Перший кладе на стіл одну з них, другий має прикласти до цієї фігури іншу, яка відрізняється тільки однією ознакою. Наприклад, якщо перший гравець поклав на стіл великий червоний трикутник, то його партнер може відповісти, виклавши малий червоний трикутник або великий червоний круг тощо. Якщо ж другий гравець прикладе фігуру, яка нічим не відрізняється від першої або відрізняється більше, аніж однією ознакою, то хід вважається неправильним і в гравця цю фігуру забирають відтак, програє той, хто перший залишиться без фігур.

«Викладання візерунка»

Мета. Сприяти розвитку вміння бачити форму предмета, мислення; виховувати уважність; закріпити знання про геометричні фігури, уміння розрізняти їх за кольором, формою, величиною.

Обладнання. 3 різнокольорових геометричних фігур великого розміру: червоний квадрат, синій трикутник, жовтий круг; 3 різнокольорових геометричні фігури меншого розміру: зелений квадрат, білий круг, червоний трикутник. 

Хід гри

      Вихователь називає геометричну фігуру певного кольору і розміру. Дитина повинна відшукати і покласти на смужку. Вихователь називає фігури в певному порядку.

«Тільки одна ознака»

 Мета. Сприяти розвитку мислительних операцій; виховувати зосередженість; закріпити з дітьми назви геометричних фігур;  удосконалювати вміння будувати серіаційний ряд за геометричними фігурами, пояснювати свій вибір.

 Обладнання. Картки із зображенням квітів - геометричних фігур

Хід гри

      Вихователь пропонує дітям розглянути зображення на картці, назвати відомі геометричні фігури, які на ній зображені, визначити, якої фігури не вистачає. Вихователь пропонує повторити правильну відповідь та назвати геометричні фігури.

      Ускладнення: вихователь складає неправильно картки із     зображенням геометричних фігур, діти повинні виправити помилку.